- відґвинчувати
- техн. отви́нчивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
заґвинчувати — заґвинтити (закріплювати / доводити до потрібного положення, обертаючи за ґвинтовою наріззю), закручувати, закрутити, зашрубовувати, зашрубувати, шрубувати; підґвинчувати, підґвинтити, підкручувати, підкрутити, підтягати, підтягти (додатково) … Словник синонімів української мови
викручувати — викрутити (повертаючи по ґвинтовій різі, знімати, виймати що н. увірчене, заґвинчене), відкручувати, відкрутити, виґвинчувати, виґвинтити, відґвинчувати, відґвинтити, розкручувати, розкрутити, вивірчувати, вивертіти, відшрубовувати, відшрубувати … Словник синонімів української мови
заґвинтити — див. заґвинчувати … Словник синонімів української мови
підтягати — I = підтягти (тягнучи, піднімати щось угору, вище), підтягувати, підтягнути; підсмикувати, підсмикати, підсмикати, підсмикнути (різким рухом); підтикати, підтикати, підіткнути (закріплюючи краї, кінці, поли чогось) II ▶ див. дисциплінувати,… … Словник синонімів української мови
укручувати — 1) = вкручувати, укрутити, вкрутити (обертаючи щось, уводити, уставляти всередину чого н. закріплювати в чомусь), у[в]вертати, у[в]вернути, у[в]вірчувати, у[в]вертіти, у[в]ґвинчувати, у[в]ґвинтити 2) = вкручувати див. обкручувати … Словник синонімів української мови